розумний

розумний
intelligent, clever; sensible; (про поведінку, вчинки) wise; (доцільний) reasonable; rational

розумний закон — sound law


Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". . 2009.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Look at other dictionaries:

  • розумний — а, е. 1) Який має ясний розум (у 1, 2 знач.). || Тямущий, кмітливий. || Який має освіту; письменний, грамотний. || Який має великий життєвий досвід, знання. || розм. Слухняний, розсудливий (про дітей). || Який виражає розум. || Вправний, умілий… …   Український тлумачний словник

  • розумний — 1) (який має неабиякий розум), недурний, хитромудрий, толковий, голова(с)тий, мізкуватий, мізковитий, кебетливий, кебетний; мудрий (який має глибокий розум і великий життєвий досвід); мислячий (який глибоко й самостійно мислить) Пор. кмітливий 2) …   Словник синонімів української мови

  • розумний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • смыслен — розумний …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • довстипний — розумний, гострословний, дотепний …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • Карпенко-Карый, Иван Карпович — [1845 1907] (настоящая фамилия Тобилевич) украинский драматург и артист. Отец его обедневший шляхтич чиншевик, мать до замужества крепостная. Образование К. К. получил в уездном училище. В 14 лет поступил на службу писцом. В течение 23 лет был… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Карпенко-Карый — Иван Карпович (1845 1907) (настоящая фамилия Тобилевич) украинский драматург и артист. Отец его обедневший шляхтич чиншевик, мать до замужества крепостная. Образование К. К. получил в уездном училище. В 14 лет поступил на службу писцом. В течение …   Литературная энциклопедия

  • Черновцы — У этого термина существуют и другие значения, см. Черновцы (значения). Город Черновцы укр. Чернівці Флаг Герб …   Википедия

  • Карпенко-Карый, Иван Карпович — Карпенко Карый Иван Карпович укр. Карпенко Карий Іван Карпович …   Википедия

  • башковитий — а, е, розм., рідко. Розумний, кмітливий, тямущий …   Український тлумачний словник

  • блискучий — а, е. 1) Який дає блиск, блищить; лискучий, сяючий. || Дуже ясний, яскравий, сонячний. 2) перен. Дуже гарний, пишний, розкішний. || Пишно, розкішно вбраний, з вишуканими манерами. 3) перен. Дуже розумний, дотепний; досконалий формою і змістом. || …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”